хто був малим, той має пам’ятати:
ведмедика, колиску, маму, тата
їх голоси притлумлені крізь занавіску
та оксамитову кімнату
надвечір
та берези кіску,
що заглядає у вікно
разом із місяцем щербатим
та сонця схід,
та зайчики
на килимку,
на капцях біля теплої лежанки...
саночки, що летять згори
прямісіньку до хати,
через суниці,
вкриті снігом
хто був малим, той має пам’ятати...