коли думки сповільнять хід,
коли води рука торкнеться ,
і кола по воді,
і серце,
і літачка у небі слід
півнереальний,
і не слід словами душу хвилювати,
бо – осінь, любий,
отже – спати,
і на колінах чорний кіт
мовчанням заколише:
шаааа – як шаликом загорне душу…
І шию білу.
І відкушу кохання перестиглу грушу.
І соком протече душа
На тіло…