Шлях мені мариться до горизонту,
сонце палає в кінці над шляхом,
Хочу й не можу дійти до сонця -
в ноги мені повбивали цвяхи.

Чую твій голос, моя відрадо,
хвилею коси твої запахли.
Хочу й не можу тебе обняти -
в руки мені повбивали цвяхи.

Дихаю стогоном, кров'ю плачу,
потом солоним тамую спрагу...
Чую твій сміх, а тебе не бачу -
в очі мені повбивали цвяхи.

Тіло моє до хреста прибите,
люто довбуть його хижі птахи.
Хочу й не можу тебе любити -
в серце мені повбивали цвяхи.