пензлик,
акварель,
папір
зайчик сонячний,
кімната
треба зовсім небагато
щоб не стримувать напір
талану і дару жити
бризки піднімать, сміятись
бігти щоб блищали п’яти
з хати,
в поле,
в сонце,
в жито...
жити,
жити,
жити,
жити
*
треба просто говорити
як ти любиш це волосся
ці вуста,
туге колосся
стану юного, в’юнкого...
як кохаєш ту,
для кого
ти прийшов у світ опівніч
і залишився до ранку...
*
трунок випить до останку
до останньої краплини
на останнім полустанку
цього світу, в цю хвилину
все згадати, все простити,
відпустить
раlomu*
в Небо...



*раlomа - голубка