пародія на віршик, фрагмент якого подано нижче
оригінал

"Триста хвилин без тебе,
В простір тікають мрії.
Плаче забуте небо,
В очах твоєї надії."
Мирослава Біла

+++++

пародія...

триста хвилин по триста
а потім ще пів-літра,
а вона ж як сльоза чиста
і не болить макітра,
а вона ж така гаряча
та з перчиком,
та з медочком....
кохай же її, юначе,
та з синеньким
та з платочком
дарма, що ти пулємьотчик,
дарма, що планети різні,
дарма що вона квочка,
дарма, що яйця залізні...
це зараз, а потім злато
покотиться жолобочком
і діток буде багато
і пива повнісінька бочка

то буде все потім,
а нині баста!
приїхали...
ТОЧКА!