Пелюстка впала в коси золоті,
зависло небо на нитках…
На срібній сітці павутиння -
сльоза вчорашнього дощу…
Впущу
у затінок душі
прозорі барви,
пригублю кави з коньяком,
комахи шлях з підпілля до кватирки
аж надто пильно прослідкую,
за тим примружу очі
щоб плями Роршаха читати
в калейдоскопі світла і повік…
Амінь, Кохана,
з Добрим Ранком!
©2008 Святослав Синявський
|
