* Блакитна трояндо, ці звуки не тлінні... Так, сумно, так, гарно... Ця музика спліну не марно лунає... В готичнім костьолі колінно ми творим молитву... Ці звуки не тлінні блакитну троянду на тлі золотому несуть під склепіння тобі, Мій Спасителю Юний... ** Тобі, мій Учителю, нитку бурштину із моря мілкого стараюсь піймати... Гублю намистину із хліба гливкого... З думок кострубатих будую хатину щоб в ній зимувати залишити душу... *** Химерне створіння живе між коріння у Лісі Моєму і слухає пісню жалобную вітра, що хвилями стогне і дюни лоскоче так схожі на перса у місячнім сяйві... **** Ці звуки не тлінні так гарно, так сумно, так дивно у храмі побачить тебе на колінах... Ти твориш молитву і протяг виносить блакитну троянду у ніч, що дощем золотим пролилася...
*****
|