(песня спета в дуэте с Алиной Михайлюк)
Коли настала ніченька темна,
В небо злетів окрилений Ікар,
Вгорі світився один таємний
Досі незайманий ліхтар,
І не знаходить на волі місця,
Крильми махає і жбурля в блакить,
Як не до сонця, то хоч до місяця
Я долечу, настане мить.
Турецьким гербом, шматочком сиру
Виходить місяць у нічний наряд,
Надворі серпень, а я не вірю
Мелодії небесних Ґрат...
Що ж ти, Ікаре, батька не слухав,
Воскових крил така низька межа,
Я тільки слухав, як серце стука
І виривалася душа.
Над видноколом небесна скрипка
Грає, мов сонце тягне до води,
Яка вже доля у мене сипка,
Зоре, мене не підведи
Турецьким гербом, шматочком сиру
Виходить місяць у нічний наряд,
Надворі серпень, а я не вірю
Мелодії небесних Ґрат...
Ссылка на текст произведения
|