Довіряй, але перевіряй


Зла обмова душу крає.
Кажуть, буцімто мій любий
Цілував якусь там кралю
Безсоромно прямо в губи.

Різні наклепи огидні
Від нудьги наводять люди.
Їм, завидникам, потрібні,
Як повітря, пересуди.

Певна, Петрик не зрадливий!..
Та за ним прослідкувати
Варт, щоб потім вже сміливо
Лобуряці довіряти.

Тож біноклем розживуся
Й буду в вікна повсякденно
Підглядать, і розберуся –
Чи є в нього хто крім мене.

2013