Шукаю твій погляд на дикому березі вітру, хоч знаю: даремно, бо очі вже стали зірками, Прости мою пам'ять. Мені вже тебе не зустріти. Лиш дівчина в білому ходить ночами в дзеркалах.
На рани світанку опали росинками звуки, сяйнула сльоза на останній сторінці туману. В камінному серці моєму гніздяться гадюки, вони стережуть сніжно-білу причинну троянду.
Згубився твій голос в лісах і бездонних проваллях, розбила луна зорегранний кришталь твого слова. Лиш дівчина в білому ходить ночами в дзеркалах, лиш дівчина в білому - совість моєї любові.
Ссылка на текст произведения
|