1. Ішов Голохвастов додому, Тарім-дра-та-ті-дратата, Але, відчуваючи втому, Приліг під чужі ворота.
На іншому боці собака Закопував кістку у гній. Ще й виднілась неабияка Смужечка м’яса на ній.
Пр.. У Жоржика дім на Подолі, Неначе той кремовий торт, Вино, грамофон та ще й дамочки смачні, Вольготно хлопчина живьот.
2. Собака, учувши в небозі Злодія, гаркнув «Мосьє, Хоч я тут сиджу, як в облозі, Та все це насправді моє.
Двобою зі мною схотіли? Так ось мій картель, милий пан!» І грудки з-під лап замигтіли, Застукали об паркан.
Пр.. У Жоржика дім на Подолі, Неначе той кремовий торт, Вино, грамофон та ще й дамочки смачні, Вольготно хлопчина живьот.
3. Пес вів далі: «Я не невіглас, Мій батько французький бульдог. Покинув одразу же він нас, Точніше, відтягнув поводок.
Шляхетний я, а не цирульник, Що впав під штахетник в багно»… І песик скрутив смачну дулю, Неначе з екрану кіно.
Пр.. У Жоржика дім на Подолі, Ох, ніби той кремовий торт, Вино, грамофон та ще й дамочки смачні, Вольготно хлопчина живьот.
4. Поклястися міг Голохвастов, Тарім-дра-та-ті-дратата, Що його за комір зграбастав Собака й потяг до моста.
Хотів у Дніпрі утопити, Та випручався і утік Прогулянок пізніх любитель, Зарікшись не пити аж рік.
Пр.. У Жоржика дім на Подолі, Неначе той кремовий торт, Вино, грамофон та ще й дамочки смачні, Вольготно хлопчина живьот.
|