Райдуга в небі, сонце високо,
Де ж ти, мій любий, де ж ти, мій сокол?

Плинуть тумани, та й над ярами,
Рідна Вкраїна вкрилась димами.

Нам не хотілось стріться з війною,
Злий ворожище горя накоїв.

Діточки плачуть – сліз оченята,
А чи ж діждуться воїна-тата?

Райдуга в небі, сонце високо
Б’ється за правду, б’ється мій сокол.

А тая правда, як ті тумани,
Смуток зневіри сіллю на рани.

В полі мачина, ружа на ганку,
Думоньки-думи аж до світанку…

04.05.2015