« Сини мої милі »

Сини мої милі
Від рідної хати
Злітають у вирій,
Як ті соколята,
А я до віконця
Дивитись на сонце,
Чекати онуків
Та й, мабуть, багато.

Сини, як дерева,
Дуби й осокори,
Що листям до неба,
Корінням до моря.
Мужніють, зростають,
З роками худіють,
А я посміхаюсь -
Не вмерла надія.

Сини, як долоня,
Як довга дорога,
На них моя доля
Написана Богом.
Вони молодії
Та й я не старий ще,
Хай збудуться мрії,
Злетять якнайвище.

Синочки вродливі -
Продовження батька,
Так будьте щасливі,
Так будьте багаті.
Учіться, працюйте,
Казіться, кохайтесь
Та хоч ненадовго
Додому вертайтесь.

Сини мої милі...