Шукаю твій погляд на дикому березі вітру,
хоч знаю: даремно, бо очі вже стали зірками,
Прости мою пам'ять. Мені вже тебе не зустріти.
Лиш дівчина в білому ходить ночами в дзеркалах.

На рани світанку опали росинками звуки,
сяйнула сльоза на останній сторінці туману.
В камінному серці моєму гніздяться гадюки,
вони стережуть сніжно-білу причинну троянду.

Згубився твій голос в лісах і бездонних проваллях,
розбила луна зорегранний кришталь твого слова.
Лиш дівчина в білому ходить ночами в дзеркалах,
лиш дівчина в білому - совість моєї любові.