Світанок…
Після сірої ночі, холодної ночі Прокидатися вулиці зовсім не хочуть… Посміхалося небо, намагалося небо Привернути увагу до сонця, до себе…
Тільки ніч все тримала людей у полоні, Фарбувала сріблястим дерева і скроні… Дарувала омріяні сни наостанок… Та за обрієм вже розгорався світанок…
Ссылка на текст произведения
|