Шлях мені мариться до горизонту, сонце палає в кінці над шляхом, Хочу й не можу дійти до сонця - в ноги мені повбивали цвяхи.
Чую твій голос, моя відрадо, хвилею коси твої запахли. Хочу й не можу тебе обняти - в руки мені повбивали цвяхи.
Дихаю стогоном, кров'ю плачу, потом солоним тамую спрагу... Чую твій сміх, а тебе не бачу - в очі мені повбивали цвяхи.
Тіло моє до хреста прибите, люто довбуть його хижі птахи. Хочу й не можу тебе любити - в серце мені повбивали цвяхи.
Ссылка на текст произведения
|