Пелюстка впала в коси золоті,

зависло небо на нитках…

На срібній сітці павутиння -

сльоза вчорашнього дощу…

Впущу

у затінок душі

прозорі барви,

пригублю кави з коньяком,

комахи шлях з підпілля до кватирки

аж надто пильно прослідкую,

за тим примружу очі

щоб плями Роршаха читати

в калейдоскопі світла і повік…

Амінь, Кохана,

з Добрим Ранком!


©2008 Святослав Синявський