(песня спета в дуэте с Алиной Михайлюк)

Коли настала ніченька темна,

В небо злетів окрилений Ікар,

Вгорі світився один таємний

Досі незайманий ліхтар,

І не знаходить на волі місця,

Крильми махає і жбурля в блакить,

Як не до сонця, то хоч до місяця

Я долечу, настане мить.



Турецьким гербом, шматочком сиру

Виходить місяць у нічний наряд,

Надворі серпень, а я не вірю

Мелодії небесних Ґрат...



Що ж ти, Ікаре, батька не слухав,

Воскових крил така низька межа,

Я тільки слухав, як серце стука

І виривалася душа.

Над видноколом небесна скрипка

Грає, мов сонце тягне до води,

Яка вже доля у мене сипка,

Зоре, мене не підведи



Турецьким гербом, шматочком сиру

Виходить місяць у нічний наряд,

Надворі серпень, а я не вірю

Мелодії небесних Ґрат...