пародія на віршик, фрагмент якого подано нижче оригінал "Триста хвилин без тебе, В простір тікають мрії. Плаче забуте небо, В очах твоєї надії." Мирослава Біла +++++ пародія... триста хвилин по триста а потім ще пів-літра, а вона ж як сльоза чиста і не болить макітра, а вона ж така гаряча та з перчиком, та з медочком.... кохай же її, юначе, та з синеньким та з платочком дарма, що ти пулємьотчик, дарма, що планети різні, дарма що вона квочка, дарма, що яйця залізні... це зараз, а потім злато покотиться жолобочком і діток буде багато і пива повнісінька бочка то буде все потім, а нині баста! приїхали... ТОЧКА!
|